Ще раз про конференцію ПРОКСИС
З відкриттям українського ринку відбувається проникнення сучасних інформаційних технологій у виробництво. Не можна сказати, щоб Україна тут свого часу пасла задніх: перша енциклопедія кібернетики була колись видана саме українською мовою, перші вітчизняні комп'ютери саме були розроблені для управління виробництвом... Але то вже давня історія.
8 жовтня 2019 року в районі Петрівки (Pochayna Event Hall) у Києві відбулась конференція, яка привабила заявленою тематикою фахову аудиторію: "Промисловий інтернет речей – техніка або маркетинг?"
IIoT - industrial IoT - промисловий інтернет речей, як кажуть, поєднає чи вже поєднує у собі OT (Operational Technologies — технології управління виробництвом) і IT-індустрію у вигляді модного напрямку IoT (інтернету речей). Таке поєднання виробництва з "інтернетом" при невиконанні відповідних заходів кібербезпеки може дорого коштувати... з іншого боку, може мати й певні переваги.
Фактично ініціатива проведення конференції належала ПРОКСИС™ під гаслом "коли вибір очевидний". Оскільки ПРОКСИС™ є дистриб'ютором обладнання Advantech в Україні, то їх вибір очевидний :)
Advantech — один зі світових лідерів у випуску промислових комп’ютерів, перетворювачів сигналів, мережевого обладнання і з недавнього часу ще і сенсорів для промислових систем. Гостей з Тайваню представляли: Дарія Ву (Daria Wu) та Колон Чен (Cologne Chen).
З їх виступів зрозуміло (треба віддати належне - Дарія чудово говорить російською), що цей захід є спробою розбудови "екосистеми" — ланцюжків постачальників і споживачів — в рамках філософії co-creation, що можна перекласти виразом: "прилив піднімає усі човни".
Тож відповідно були запрошені колеги інтегратори (ProNet, IT enterprise та System Automation Service), а також споживачі рішень: з енергетики, кібербезпеки, а найбільше з промисловості. Також інтерес проявили представники закладів вищої освіти: КПІ (Київський політехнічний інститут), НУХТ (Національний університет харчових технологій) та інші.
Оскільки використовуються відкриті протоколи, то загальну систему управління виробництвом можна будувати досить гнучко — деякі SRP (Solution Ready Package — готове пакетне рішення), які поєднують у собі HW (hardware) i SW (software) — апаратні і програмні компоненти, - пропонуються Advantech “з коробки”.
Колон Чен представив 2 із цілої низки таких готових рішень (SRP) від Advantech, які могли б зацікавити українських підприємців:
1) програмно-апаратний комплекс для підвищення ефективності використання енергії на виробництві (FEMS — factory energy management solution) і
2) рішення для підвищення загальної ефективності виробництва (OEE — overall equipment effectiveness).
FEMS надає чудовий сервіс звіту на екрані (dashboard) про споживання різних ресурсів виробництвом (під energy в абревіатурі розуміють: електрику, воду, газ, нафту тощо). При цьому є можливість побачити, як загальну картину, так і переглянути в часі графіки споживання по окремим пристроям. Можливий також збір даних з сенсорів пристроїв: температура, тиск тощо. Окремо приділяється увага ризик-менеджменту: помилки обладнання, рівень помилок, частота. Всього більше 20 різних типів звітів (екранів) з можливістю їх налаштування.
Обіцяний ефект сягає 7-10% економії ресурсів. Леонід Віталійович Канторович би позаздрив! ;)
OEE SPR позиціонується, як система для “ситуаційних кімнат” і включає в себе:
а) контроль обладнання на предмет якості його роботи та зносу для завчасного запобігання поломкам, щоб уникнути подальшого простою, шляхом завчасної заміни зношених вузлів чи агрегатів;
б) моніторинг ходу виробництва — відслідковування виходу продукції у відношенні до використання ресурсів, підвищення ефективного часу роботи обладнання;
в) контроль якості продукції для визначення і запобігання критичних умов, вчасного попередження про збої, зокрема шляхом статистичної обробки даних.
Загалом формулу можна записати так: доступність обладнання & виконання робіт & якість продукції = продуктивність виробництва!
В системі можна задавати рівні відхилення — відповідно для виявлення дефектів в продукції чи помилок в обладнанні, тож можна вести й відповідну статистику, а по накопиченим даним робити певні висновки про заміну чи переналаштування тих чи інших вузлів.
Для різних масштабів виробництва Advantech пропонує різні набори обладнання і SRP на основі власних програмно-апаратних комплексів (HW+SW).
Починаючи з нижніх рівнів: продуктових лінійок ADAM і WISE для реєстрації сигналів від датчиків і WOP в якості HMI (human-machine interface — людино-машинного інтерфейсу) — дані збираються на SCADA-сервер (supervisory control and data acquisition — сервер диспечерського управління і збору даних), збудований на основі різних варіантів лінійки UNO, або у хмару, в залежності від навантажень. Надалі WebAccess забезпечує доступ до даних через браузер, їх візуалізацію у вигляді екранів звітів (dashboard) та подальше включення у систему управління підприємством (ERP).
Продукція Advantech вирізняється стійкістю до жорстких умов і режимів, які трапляються на виробництвах, при збереженні високої продуктивності і точності роботи. Безпроводні ж рішення серії WISE-4000 дозволяють зменшити кількість кабелів, а тому і час розгортання системи. Загалом свої IIoT рішення фірма позиціонує, як етап переходу до Індустрії 4.0.
Врешті цікаво було почути від учасників, що головна проблема цього досить нового та перспективного напрямку (IIoT) полягає у тому, що у замовників OT рішень поки нема розуміння, для чого той новомодний IIoT їм треба. Та й взагалі, якщо приватний сектор рахує гроші і розуміє, навіщо їм потрібен "облік і контроль", тож переважно він і виступає замовником b2b (business to business) рішень, то державний сектор не дуже поспішає вкладати гроші в переоснащення. Потенційні можливості державно-приватного партнерства поки здебільшого обговорюються.
Вирішення проблем кіберзахисту теж нагадує поки анекдот про відмінність між "чистими" математиками і прикладними: перші вирішують задачі, які можуть, так як треба, а другі вирішують задачі, які треба, так як можуть :) Тут за "чистих" математиків грає Держспецзв'язок, а приватні компанії покладаються на "свої" рішення.
Проблему кіберзахисту Advantech вирішує за рахунок однонаправленості потоку даних (від сенсорів, приладів і агрегатів), а також використання хмарної технології Microsoft для великих систем. Врешті, на тому рівні вже все залежатиме від інтеграторів.
Advantech також опікується навчанням персоналу принаймні на рівні “користувача”. Покладається ця задача на їх партнера і дистрибʼютора — ПРОКСИС™, який, у свою чергу, вже налагоджує співпрацю з вузами.
Розвиток таких технологій і систем потенційно може створити нові робочі місця для висококваліфікованих кадрів, тому і вузи проявляють неабияку зацікавленість у співпраці.
Та й взагалі без знаходження коштів на переоснащення виробництв (особливо державних підприємств) для підвищення їх ефективності важко уявити собі досягнення амбітної цілі - зростання ВВП України на 40% за 5 років.
Ярослав Рожило